Азаров вимагає пені від споживачів комунальних послуг, а як щодо взаємної відповідальності?

Ось декілька фактів. По-перше: прем`єр-міністр України Микола Азаров 27 липня заявив, що:

  • тарифи на газ для населення будуть підвищені з 1 серпня відповідно до домовленостей з МВФ;
  • ніякого перенесення підвищення не буде: «ніхто цього рішення не міняв, не змінює і не змінюватиме, оскільки це одна з ключових умов нашої угоди з Міжнародним валютним фондом«;
  • уряд концентруватиметься на тому, щоб до 1 серпня (тобто за 4 дні) створити «чітку систему призначення, нарахування і виплати житлово-комунальних субсидій для соціально незахищених категорій населення»;
  • підвищення цін на газ було неминучим, тому що абсолютно несправедливо стверджувати, що для потреб населення достатньо лише газу власного видобутку. «Абсолютно недостатньо. Наш газ ми вимушені змішувати з абсолютно іншим за вартістю газом, який ми одержуємо з Росії», а ціна на російський газ істотно збільшилася з 2009 року;
  • і найголовніше: «Ми не хочемо Україну зробити банкротом. Ось і вся відповідь. Ми одержали її в страшному стані, ми поступово наводимо лад і наведемо його. Але наводити лад, погладжуючи і роздаючи цукерки неможливо…»

По-друге: 23 липня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект №7013, сенс якого зводиться лише до одного: із закону «Про тимчасову заборону на стягування з громадян України пені за невчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» слід викинути статтю наступного змісту: «У зв`язку з невиконанням державою зобов`язань щодо виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати за розрахунками з 1 жовтня 1996 року і стягати з громадян України пеню за невчасне внесення квартирної плати і за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла і прибудинкових територій, вивіз сміття, ліфтове господарство).

Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за розрахунками за житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня 1995 року, зараховуються в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги”.

Тобто фактично Кабмін хоче, щоб Верховна Рада знову узаконила пеню за борги по комуналці.

У записці пояснення до законопроекту міністр з питань житлово-комунального господарства Ю.Е.Хіврич стверджує, що:

  • «через незастосування санкцій до населення за несплату житлово-комунальних послуг підприємства житлово-комунального комплексу не мають можливості вживати дієві заходи, направлені на зменшення заборгованості населення за спожиті послуги і, у свою чергу, зменшити власні борги за спожиті енергоносії».
  • «прийняття законопроекту дозволить вжити дієвих заходів до неплатників спожитих житлово-комунальних послуг, створити умови для постійної та ефективної роботи і розвитку галузі. Зокрема поліпшити фінансовий стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги і, як наслідок, забезпечити стабільне проходження опалювального сезону; встановити на законодавчому рівні обов`язок наймачів і власників житла своєчасно платити за ЖКП; а також ефективніше боротися з неплатниками».

Що ж ми маємо в підсумку? Всупереч квітневим заявам Миколи Азарова і Віктора Януковича підвищення цін на газ для населення виявилося не те, щоб «непотрібним», а узагалі навіть «неминучим». Більш того, у фінансових проблемах вітчизняного теплокомуненерго виннне виключно населення, яке несвоєчасно платить або взагалі не платить за комунальними рахунками. А значить його треба карати. Матеріально. Ось уже й колекторні компанії заворушилися – хочуть вибивати з людей борги за ЖКП.

Знаєте, справа вже навіть не в «поліпшенні життя кожного вже сьогодні». Біс із ним, з таким поліпшенням. Набридло слухати гидоту про себе й про інших українців, і хочеться зрозуміти, хто ж урешті-решт за цей чортовий газ не платить.

За останніми оперативними даними ДК «Газ України» (станом на 27.07.2010) рівень розрахунків за газ у поточному році населенням і підприємствами теплокомуненерго виглядає так:

Область Рівень розрахунків населення за газ % Рівень проплат підприємств ТКЕ за газ %
Вінницька 100 59
Волинська 72,04 82
Дніпропетровська 93,23 59
Донецька 86,23 46
Житомирська 60,44 40
Закарпатська 75,41 15
Запорізька 70,82 75
Івано-Франківська 81,35 67
Київська 95,55 65
Кіровоградська 92,44 43
Луганська 70,37 29
Львівська 84,57 79
Миколаївська 100 89
Одеська 61,69 62
Полтавська 93,75 83
Рівненська 78,69 62
Сумська 69,91 69
Тернопільська 88,25 77
Харківська 100 63
Херсонська 100 64
Хмельницька 85,02 53
Черкаська 100 59
Чернівецька 98,26 77
Чернігівська 66,78 75

Різниця в цифрах очевидна, чи не так? Практично по кожній області люди платять за газ набагато більше, ніж підприємства теплокомуенерго (у процентному співвідношенні, певна річ). Куди ж дівається (або звідки береться) різниця? На мій погляд є три варіанти:

  • накопичується за рахунок того, що комунальні рахунки ігнорують юридичні особи – споживачі комунальних послуг (адже гаряча вода є в кожному офісі, та й опалювання теж);
  • накопичується за рахунок того, що держава не виконує свої зобов`язання щодо своєчасного перерахування субсидій;
  • осідає на якихось «ланках ланцюга» по дорозі від населення до «Газу України»…

І як мені здається, в жодному з цих можливих варіантів українців звинуватити ніяк не можна.

Дійсно, статистика ДК показує, що не в усіх областях люди акуратно платять за комуналку. Але далеко не скрізь і не завжди наша держава акуратно виплачує гроші, які мають отримати люди. Навіть якщо не брати до уваги пільги й субсидії, які з висоти сидіння в мерседесі представницького класу, звичайно, можна розглядати як «подачки». Загальноукраїнський борг за чесно заробленими зарплатами за даними Держкомстату в липні склав трохи менше 1 мільярда 800 мільйонів гривень. Он єнакіївські гірники, які не бачили своїх грошей вже 3 місяці, заявили, що взагалі не будуть підніматися з шахт. А дійсно, навіщо? Якщо навіть на проїзд додому і на роботу грошей у них все одно немає. А в них же – сім`ї, діти.

Отже, шановний Миколо Яновичу, якщо вже і вводити пеню за невчасну сплату комунальних рахунків, то тільки одночасно з виплатами пені людям за затримки зарплати. Причому ставка пені має бути однаковою. Бо інакше якесь уже зовсім феєричне свинство виходить.

Або ще от варіант: якщо уряд вважає допустимим виплачувати прострочений ПДВ облігаціями, то чому тоді не ввести боргові розписки як платіжний засіб за ЖКП? Мені завод винен стільки-то, а я з цього стільки-то півстільки-то винна ЖЕКу. І всі задоволені, от і розрахувалися.

Або може краще почати не із закручування гайок населенню, а з наведення ладу в українських фінансових ланцюгах. Здається, в цьому і полягає частина роботи прем`єр-міністра.

Ганна Ткаченко