Він хоч зрозумів, що прочитав?

Заявляючи про небезпеку теракту в палаці «Україна», пан Льовочкін очевидно знав про що говорив. Бо бомба таки була! Такого вибуху совкового нафталіну не чекали навіть випробувані номенклатурники, котрі розпочинали окар’єрюватися ще в тіні розлогих брів Ілліча. Леоніда звичайно ж! Здавалося всі ми вийшли з совка, але виявилося совок вийшов не зі всіх!

Отже, кому приніс насолоду сьогоднішній лепет гарно вбраного і причесаного дядька Януковича перед іншими, не менш гарно вбраними і причесаними дядьками й тітками? Може олігархам, котрі вклалися у виборчу кампанію Віктора Федоровича? То їх, здається, так публічно ще не принижували. Хоча, вперше це було в Хаяті, на зустрічі з Медведєвим. Тепер от – вже цілком домашній варіант. Чи може стало краще регіоналам, тобто вони отримали якусь ясну і оптимістичну програму на майбутнє? Чи може насолоду отримали силовики, котрих як овець зігнали кілька тисяч охороняти оцей весь нафталіновий вибух?

А тепер до стилістики — власне послання нам, чи точніше послання нас. Фактично, Янукович говорив не до українців, а саме українці спричинилися до постання Незалежної України, це було швидше звернення до уявного шахтаря, котрий наприкінці совка говорив про «калбаса» чи «ковбаса», лиш аби вона була. Янукович звертався до співвітчизників, і місця в цьому понятті контекстуально для українця просто не проглядалося. Фактично це було своєрідне заспокоєння для всіх, хто й надалі збирається паразитувати на українському терпінні, мов все буде нормально – українізація нікому не загрожує. Тільки не вимагайте свободи, і тоді ми як і в совку знову заженемо українців під плінтус! Стилістично це виглядало приблизно так, цитую «змін чекає сьогодні кожен українець», тому прийдуть зміни і гаплик вам співвітчизники, отже дорогі співвітчизники не рипайтеся, тримайтеся мене, бо якщо знову українці вирвуться з ярма, то вам дорогі співвітчизники може й не знайтися місця в Україні. Цей шматок, де згадуються українці в посланні досить компактний, десь відповідає співвідношенню україномовного і російськомовного продукту у національному медіапросторі,тому дозволю собі зацитувати весь кавалок від Януковича:

«Я переконаний: Україна має шанс.

Цей шанс створено зусиллями, надіями і довірою мільйонів українців.

Попри кризи і соціальну скруту, попри усе Україна подолала рубіж зрілості, і виявила волю та мужність, готовність до змін.

Змін чекає сьогодні кожен українець. Змін від України чекає і весь світ.

В сучасному складному і глобалізованому світі лише консолідовані і політично зрілі нації спроможні забезпечити конкурентоспроможність національної економіки, зберігати і розвивати свою соціокультурну ідентичність та самобутність, убезпечувати свій розвиток від зовнішніх та внутрішніх загроз.»

Отже питання – Він, хоч зрозумів про що читав? Всі, хто це слухав, розуміли, що на відміну від Ющенка, Він цього сам не писав, але чи розуміли що саме писали ЙОМУ його пИсателі. Взагалі, найперша думка, котра напрошується після такого послання, досить проста – щоб написати таку цидульку, треба жити будь-де, лише не в Україні. Щоб написати таку цидульку Україну не обовязково розуміти, а тим більше любити!

А може співвітчизники й не живуть в Україні? Може все це послання писалося лише для двох кремлівських дуумвірів? А спробуйте-но замінити в цьому посланні звернення «Дорогі співвітчизники!» на «Дорогі Дмітрій Анатоліч і ВладімВладімовіч!» Змінили? Тепер прочитайте! Тепер зрозуміли, що українці в цьому посланні лише сьома вода на киселі! А ще кажуть, що українці в Україні – титульна нація,і що їх десь так відсотків під вісімдесят в Україні. Але цій владі з українцями говорити просто ні про що! З чим нас всіх і вітаємо! Так, як сьогодні охороняли Януковича при його посланні, так навіть німецьку адміністрацію під час фашистської окупації в Києві не охороняли!

Владимир Цибулько