Мовчання і Крик

Віктор Янукович так і не з'явився на дебати з Юлією Тимошенко, віддавши їй весь ефірний час. Цим він вкотре засвідчив не лише власні страхи від невміння говорити, витримувати удар та вести дискусію, а й підкреслив відмінності в тактиках двох кандидатів.

Нечутна хода

Хтось колись назвав Януковича «бульдозером», але це, як виявилося, не так. Принаймні у цій його кампанії він радше нагадує тінь, котра безгучно насувається (насувалась). Таку тактику Януковича можна назвати «тактикою нечутної ходи».

Власну кампанію Янукович провів напрочуд спокійною. Не було таких приколів як в 2004 році (падіння від удару яйцем, цукерки для Путіна, виступ Людмили Янукович, елементарні помилки у власноруч написаній заяві, тощо).

Ворожі штаби, щоправда, спробували запустити в твіттері дезу про «Чего так мало быдла согнали?», але вона пройшла якось мляво і зачепила лише середовище блоґґерів, і так критично налаштованих щодо Януковича.

В результаті Віктор Янукович набрав 35,32 % голосів виборців — весь свій базовий електорат. Але це ж може зіграти з ним і злий жарт. Бо для того, щоб якось збільшити цей результат у другому турі виборів, треба було докласти якихось значних зусиль, яких він не докладав. Навіть 3,55 % Симоненка зараз уже, на відміну від 2004 року, не переходять до Януковича автоматично — а він не змагається навіть за них.

Рятує ситуацію, щоправда, колосальний розрив між ним і його опоненткою — більш ніж 10%. Проте не слід забувати, що в сумі два провідні кандидати — Тимошенко і Янукович — набрали трохи більше 60% голосів виборців. Позиція решти 40 % буде вирішальною у другому турі (і не слід розраховувати, що вони проголосують «проти всіх», як показує практика, таких виборців завжди мізер).

Отже, підсумовуючи: на користь Януковича у другому турі президентських виборів працюватиме значний розрив між ним і Тимошенко — більш ніж 10 %.

Проти — затруднений подальший електоральний ріст; ейфорія і розслаблення штабу Януковича від наявного розриву у першому турі, що призвело до хибного відчуття перемоги-що-вже-відбуась і, як наслідок, подальшої бездіяльності.

Це досить критична ситуація. Її могли б врятувати 13,06% Тігіпка, але для гарантованої перемоги Януковича в другому турі (себто такої, яка б не залишала Тимошенко жодних шансів, перемоги з 51 % голосів виборців), Віктору Януковичу потрібні 12,13 % голосів виборців, себто майже всі виборці Тігіпка.

Натомість виборці Тігіпка — це ті, кого Янукович з якихось причин не влаштовує (розчаровані, більш євро орієнтовані, тощо), ті, які очікують нового лідера і сумнівно, що майже всі вони проголосують за «старого» в другому турі.

Звісно, залишається ймовірність, що Віктор Янукович переможе у другому турі з відносною, а не абсолютною більшістю голосів виборців, але такий варіант відкриває майже необмежений простір для контратак Тимошенко — а, як показала практика, політичні маневри вдаються Юлії Тимошенко набагато краще за Віктора Януковича.

Тобто, якщо Януковичу до другого туру вдасться заручитися підтримкою лише відносної більшості голосів виборців, то тим більші шанси Тимошенко заручитися ще більшою підтримкою голосів виборців, і, в результаті, перемогти.

Якщо вже Янукович мовчить, то для його штабістів було б щасливою знахідкою, якби зараз, акурат перед другим туром, з далекої американської еміграції. раптово заговорив Лазаренко, але це — поза межами їх компетенції, якби їм цього не хотілося.

Крик

Натомість Юлія Тимошенко використовує тактику міліцейської сирени. Колосальне емоційне напруження її кампанії цілком виправдане, адже друге місце Юлії Тимошенко з 25,05 % голосами виборців і розривом більш ніж в 10 відсотків не на її користь ставить дуже серйозні виклики перед нею.

Проте подолати для неї цей розрив цілком можливо. Адже, як показує практика попередніх виборчих кампаній 2006 і 2007 років, Тимошенко вміє швидко концентрувати всі ресурси і завжди в останні дні перед виборами робить рішучий ривок, який і приводить її до перемоги — в даному випадку, до Перемоги з великої літери.

Крім того, знову ж таки, як показує практика попередніх виборчих кампаній, всі соціальні опитування завжди недооціють Тимошенко, і Тимошенко завжди показує кращий результат, ніж той, який їй пророкували опитування.

Отже, підсумовуючи: на користь Тимошенко у другому турі президентських виборів будуть працювати: енергійність, вміння швидко концентрувати всі ресурси для рішучого ривка.

З цих всіх ресурсів (інформаційний, фінансовий, адміністративний, кадровий, тощо) слід особливо виділити ресурс електоральний — Тимошенко має електоральний резерв, який, як показала практика, не фіксується жод