Про свободу вибору

Вибори всіх рівнів, це не лише можливість вільного волевиявлення, але і бажання та прагнення змін, покращення становища, оновлення еліти.

TPD

За останні 5 років, склалося дивне, але переконливе відчуття, що ніякої свободи вибору в Україні ніколи і не існувало. Вибір постійно робився «за» суспільство, але нібито самим суспільством, через легітимність виборів, як основної характеристики демократії. Оскільки сам суспільний вибір в нашій державі постійно зводився і зводиться не до об’єктивних категорій «кращий», «компетентніший», а до емоційного сприйняття та оцінок політичних діячів: «добрий», «злий», «хороший» чи «поганий».

Не можна не відзначити і роль ЗМІ у процесі формування громадської думки, електоральних симпатій виборців, розстановці потрібних акцентів, формуванні образів та навішуванні ярликів. Українські мас-медіа, що контролюються бізнесом давно перетворилися не на джерело інформації, а на рупори і рекламні платформи для політиків та їхніх політико-бізнесових структур.

Телевізійні канали, друковані та Інтернет ЗМІ часто подають замовлену інформацію, однобоко, упереджено та заангажовано висвітлюючи діяльність певного політика, партії, події чи важливого питання. Часто одна й та сама подія чи факт, зовсім по-різному висвітлювалися у різних джерелах або різними авторами. А отже їхня особиста, суб’єктивна симпатія чи антипатія до певної особи, може презентуватися суспільству, як прихований вибір, альтернатива чи навпаки, її відсутність.

Але що найголовніше – ЗМІ роблять самостійні, суб’єктивні висновки, що презентуються широкому загалу під виглядом інформації для роздумів. Мовляв, інформація є, а висновки робіть самі. Насправді ж, суспільству пропонується вже готова «наживка» для нібито власного об’єктивного індивідуального вибору, коли по-суті, сам масовий вибір вже більшістю підсвідомо зроблений.

Тому українські реалії залишаються незмінними: обирають не кращих, а «хороших», не компетентніших, а «добрих», перемагають не реальні концепції та програми, а інформаційно-грошові феномени, створюються не ідеологічні партії, які потрібно розбудовувати десятки років, а ситуативні політтехнологічні проекти, які будуть приносити прибутки.

Як може існувати свобода вибору в державі, в якій вибір роблять за тебе? Твоє завдання – лише легітимізувати його ставлячи відповідну позначку у бюлетені. Свобода вибору може існувати лише в умовах розвиненого громадянського суспільства коли у більшості громадян існують рівні можливості доступу до інформації.  За наявності об’єктивної і достовірної інформації, кожна свідома людина здатна зробити самостійні висновки і відповідний вибір. А вже правильний він чи ні, покаже лише час.

Богдан Удовиченко