Третя сила починає з гнилі!

Точніше – тpетій силі требa початись з гнилі! – вирішив Арсеній Яценюк і написав листа Януковичу. Якщо в повітрі пахне беззаконням, то треба заробляти на цьому беззаконні, а не боротися з ним. Це випробувана модель російської політичної практики, і російської ж реальності. Як відомо там опозиція “його величності” дуумвірату дуже успішно гріється в стінах Думи, і при потребі успішно імітує невдоволення.

З моменту здачі української демократії на обвалування Януковичу доморощені вискочки швидко переорінтовуються на запити політичного ринку. Точніше – ринку політичних послуг. Що ж пропонує Я2 старшому колезі Я1? Пропонує власну послугу у процесі камуфлювання антиконституційних дій команди Я1у парламенті. Адже якось воно невдобно получається, коли команда гаранта прав 10 областей збирається нищити Конституцію ще й решти 17 областей, котрі Я1не обирали. Яценюк поспішився метнутися із криком – Не треба палитися, я для вас усе спалю сам! Бо новітнім гарантелам завжди потрібна саме кишенькова опозиція. Особливо коли комуняки вже не встані будуть розкарячитися і на коаліцію, і на опозицію одночасно.
Все старання Я2 зводиться до спроби долучитися до поділу владного пирога без поділу владної відповідальності. По-перше, нема нічого більш тривалішого в українській політиці ніж те, що затівається як тимчасове. По-друге, пропозиція Я2 самому Я1 закладає цікаву можливість поспалювати у топці тимчасовості старі політичні проекти, тобто заради спалення БЮТ – спалити і саму ПР, і на випаленому просторі створити багато яценюків. З їхніми 5% маніпулювати ними буде дуже легко. Тільки чи потрібно це тим, хто інвестував у ПР більше ніж у самого Я1, не кажучи вже про Я2. Єдине в чому правий Я2, то це в тому,що політичний ландшафт змінювати потрібно якомога швидше.

Коли я ввімкнув ICTV, спочатку потрапив на рекламу котячого корму. Аж потім після реклами включився Я2 на “Свободі слова”, і попередня реклама котячого корму ще більше розсмішила. Це Яценюк своїми епістолами хоче нагодувати політичних тигрів котячим кормом, чи може вже і народ пропонує годувати котячим кормом. Не в прямому звичайно ж значенні. Але псевдоопозиція і означатиме спробу нагодувати народ субпродуктом. Політичну націю політичним котячим кормом. Чи може ПР-івські вовки вже перейшли на вівсянку? Після виборів, плюс проклята криза! Для лікування кризи в головах пропоную перечитати ще раз рішення Конституційного суду з приводу формування коаліції в парламенті. Бо не виключено, що на це рішення скоро може зявитися нове рішення, котре як вже було у практиці цього Органу, вродить щось на зразок другого президентського терміну Кучми.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним поданням 105 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, дев’ятої статті 83 Конституції України (справа про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України)

м. К и ї в Справа N1-40/2008

17 вересня 2008 року

N16-рп/2008

Конституційний Суд України у складі суддів:

  • Стрижака Андрія Андрійовича – головуючого,
  • Бауліна Юрія Васильовича,
  • Бринцева Василя Дмитровича,
  • Вдовіченка Сергія Леонідовича,
  • Джуня В’ячеслава Васильовича,
  • Дідківського Анатолія Олександровича,
  • Домбровського Івана Петровича,
  • Кампа Володимира Михайловича,
  • Колоса Михайла Івановича,
  • Лилака Дмитра Дмитровича – доповідача,
  • Маркуш Марії Андріївни,
  • Мачужак Ярослави Василівни,
  • Нікітіна Юрія Івановича,
  • Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,
  • Стецюка Петра Богдановича,
  • Ткачука Павла Миколайовича,
  • Шишкіна Віктора Івановича,

за участю представників суб’єкта права на конституційне подання Лавриновича Олександра Володимировича, Лукаш Олени Леонідівни – народних депутатів України; представників Верховної Ради України Ключковського Юрія Богдановича – народного депутата України, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Портнова Андрія Володимировича – народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя; заступника Глави Секретаріату Президента України -Представника Президента України у Конституційному Суді України Ставнійчук Марини Іванівни; представника Кабінету Міністрів України Вознюка Володимира Денисовича – першого заступника начальника Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України, розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 105 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, дев’ятої статті 83 Конституції України.

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України “Про Конституційний Суд України” стало конституційне подання 105 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою статті 93 Закону України “Про Конституційний Суд України” є практична необхідність в офіційній інтерпретації положень частин шостої, сьомої, дев’ятої статті 83 Конституції України, зокрема словосполучень “коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України” та “припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України”.

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д., пояснення Лавриновича О.В., Лукаш О.Л., Ключковського Ю.Б., Портнова А.В., Ставнійчук М.І., Вознюка В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Суб’єкт права на конституційне подання – 105 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення словосполучень “коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України”, що міститься у частинах шостій, сьомій, дев’ятій статті 83 Конституції України, та “припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України”, що міститься у частині дев’ятій статті 83 Конституції України, з урахуванням конституційного положення про встановлення мінімального чисельного складу коаліції, а також відповісти на такі питання:

  • у яких випадках коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України припиняє діяльність (є неповноважною);
  • чи припиняє свою діяльність коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України у разі зменшення її чисельного складу до кількості народних депутатів України, меншої ніж визначено Конституцією України;
  • чи поширюється вимога щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України народними депутатами України за умови, якщо до неї входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, на весь період діяльності (функціонування) коаліції чи лише на момент її формування.

Практичну необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень статті 83 Конституції України народні депутати України обгрунтовують тим, що 6 червня 2008 року Голова Верховної Ради України оголосив заяви народних депутатів України Бута Ю.А. та Рибакова І.О. – членів фракцій Блоку “Наша Україна – Народна самооборона” та Блоку Юлії Тимошенко, які сформували Коаліцію демократичних сил у Верховній Раді України VІ скликання, про їх вихід зі складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, в результаті чого її чисельний склад зменшився до кількості народних депутатів України, меншої ніж визначено Конституцією України.

Заявляючи клопотання, його автори наголошують на “визначальній ролі в процесі утворення і функціонування та припинення повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України саме народного депутата України”, а не депутатських фракцій. При цьому вони посилаються на частину шосту статті 83 Конституції України, згідно з якою до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України повинна входити більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тому, на їхню думку, зазначений склад коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України є імперативною конституційною вимогою щодо суб’єктів її формування, а саме народних депутатів України.

2. Стосовно порушених у конституційному поданні питань свої позиції висловили Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національна академія державного управління при Президентові України та Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

3. Вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. В конституційному поданні народні депутати України пропонують власні варіанти тлумачення частин шостої, сьомої, дев’ятої статті 83 Конституції України, які грунтуються на аналізі положень Тимчасового регламенту Верховної Ради України, затвердженого Постановою Верховної Ради України “Про деякі питання нормативно-правового забезпечення порядку роботи Верховної Ради України” від 8 квітня 2008 року N247-VI (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN19-22, ст. 211) (далі – Тимчасовий регламент), який, зокрема, містить визначення терміна “коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України” (частина перша статті 61) та встановлює підстави припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України (стаття 66).

Однак Конституційний Суд України вважає, що вказані положення Тимчасового регламенту не можуть бути взяті до уваги, оскільки він у цілому не відповідає Конституції України у зв’язку із затвердженням його постановою Верховної Ради України, а не законом. Конституційний Суд України Рішенням від 1 квітня 2008 року N4-рп/2008 (справа про Регламент Верховної Ради України) визнав неконституційною Постанову Верховної Ради України “Про Регламент Верховної Ради України” від 16 березня 2006 року N3547-ІV, мотивуючи свій висновок тим, що Регламент, який унормовує організацію і діяльність Верховної Ради України, має прийматися виключно як закон України і за встановленою статтями 84, 93, 94 Конституції України процедурою його розгляду, ухвалення і набрання чинності (підпункт 4.3 пункту 4 мотивувальної частини).

Оскільки Тимчасовий регламент не є законом, то його норми не можуть вважатися законодавчим врегулюванням засад формування, організації діяльності та припинення д