Третій вирок Віктору Януковичу

Перш, аніж донести до читачів нижче наведені висновки, мушу зробити дві зауваги.

Я ніколи не голосувала за БЮТ, не мала жодного стосунку до бютівських чи інших передвиборчих штабів.

Перед написанням статті я отримала низку розлогих консультацій з правових питань у правозахисника Анатолія Іванюченка та у кількох народних депутатів – юристів. Про предмет консультацій – нижче. А найперше зауважу, що мої парламентські консультанти погодилися співпрацювати лише на умовах анонімності! Уявляєте, в нинішній Україні навіть народні депутати бояться відкрито заявляти про свою позицію!

Бояться не тільки виступити проти перетворення країни на донецько-макіївський концтабір. Лякаються згадувати про два вироки, які колись отримав рецидивіст Янукович.

Третій вирок для нього та його режиму прозвучав в програмі Савіка Шустера 8 липня, коли лише 16% опитаних в студії сказали, що судилище над Юлією Тимошенко у виконанні Родіона Кірєєва та його ляльковода з Банкової є судом. Інші 84% громадян не вважають печерську розправу над екс-прем’єром правосуддям.

Днями дивилася наживо Кірєєва та обвинувачів з прокуратури і дивувалась, що є ще 16% довірливих прихильників ПР. Вони вірять, що після вироку для Тимошенко за ними не прийдуть вночі, як було за сталінських часів, і не розстріляють за вироком трійки: судді з Березані, прокурора з Макіївки та заступника голови АПУ з Горлівки.

Окремо скажу для пропагандистів від «Терези» Герман та кампанії – Юлія Тимошенко з правової точки зору в ситуації, що склалась, захищається в найкращий спосіб.

Даремно пан Кірєєв (назвати його «Ваша честь» я теж не можу) заявляє, що коли Тимошенко не встає, вона висловлює неповагу до держави Україна та її народу. Обвинувачення пред’явлено не від українського народу, а від держави, якою володіють януковичі, азарови, пінчуки, табачники, колєснікови, клюєви, ахметови, фірташі, коломойські, ярославські, льовочкіни, рабиновичі, тихонови тощо.

Хто з них вважає себе українцем – частиною українського народу? Український народ звинувачень на адресу Тимошенко не висуває.

Чи має законне право Тимошенко не вставати? Так, має.

Частина 5 статті 55 Конституції України гарантує їй «право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних зазіхань». Про це та про частину 3 статті 8 Конституції щодо конституційних норм – норм прямої дії – говорила в суді й Тимошенко.

Додам те, про що вона не сказала. Право на ту поведінку, яку Тимошенко демонструє в суді, гарантоване їй частиною 1 статті. 60 Конституції: «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази».

Розпорядження Кірєєва є явно злочинними. Якщо Тимошенко буде їх виконувати, вона стане співучасником злочинних дій.

Злочинні дії Кірєєва можна кваліфікувати як зловживання владою чи службовим становищем, перевищення влади чи службових повноважень (статті 364, 365 Карного кодексу), порушення права на захист (стаття 374 КК), винесення суддею завідомо неправосудного вироку, ПОСТАНОВИ ЧИ УХВАЛИ).

Кірєєв систематично порушує Карно-процесуальний кодекс. А саме: статтю 16 – здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом та судом, що переписна зі статті 21 Конституції, статтю 16 про змагальність та диспозитивність процесу, статтю 20 про гласність судового розгляду, статтю 26 – об’єднання та виділення справ (газові справи Тимошенко та її підлеглих Діденка, Макаренка повинні бути об’єднані), статтю 54 – обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, статтю 261 – рівність прав сторін у судовому процесі, статтю 262 – ОБОВЯ»ЗКОВА УЧАСТЬ ПІДСУДНОЇ В СУДОВОМУ РОЗГЛЯДІ.

Я зумисне не деталізую вище згадані статті КК та КПК Читачі можуть самі відкрити кодекси і порівняти норми законодавства з «печерним бєспрєдєлом Кірєєва«.

До слова, норми Європейської Конвенції про основні права та свободи людини, як і практика Європейського суду з прав людини, є невід’ємною частиною українського законодавства (закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»).

Дотично суддя Кірєєв порушує низку статей Конвенції: статтю 1 – зобов’язання поважати права людини; статтю 6 – право на СПРАВЕДЛИВИЙ СУД; статтю 13 – право на ефективний засіб правового захисту; статтю 17 – заборона зловживання правами.

В практиці Європейського Суду з прав людини є справи, на які можуть послатись адвокати Тимошенко. Хоча навряд чи це вплине на бажання Януковича скерувати «на зону» єдиного кандидата, що може виграти у нього.

Мстивість, злість, боягузство, злопам’ятство не прикрашають жодного християнина. Особливо, якщо він обіймає посаду президента незалежної України.

Аїда Болівар