Хто відповідає за «полонених»

Петро Порошенко фактично визнав готовність відмежуватися від окупованих територій — якщо не будуть виконуватися Мінські домовленості.
095
Президент виступав у парламенті одразу ж після бою під Мар’їнкою — і не треба думати що це був збіг, швидше — демонстрація навіть не сили, а нестабільності. І потрібно розуміти, що кожного разу ця демонстрація нестабільності — російський заклик до капітуляції. Погоджуйтеся на наші умови, а інакше ми ніколи не залишимо вас у спокої — ось, власне, те, що хоче сказати своїми нападами Путін.

Залишилося тільки зрозуміти, чого він хоче. Стратегічно — контролю над Україною і всім пострадянським простором. Але це — мрія. Тактична ж мета російського правителя — це реінтеграція Донбасу на його умовах. Тобто Донбас залишається під його контролем, але формально вважається частиною України. І ще має можливість диктувати свої умови всій країні.

У посланні президента не просто прозвучала незгода з цими умовами. Петро Порошенко фактично визнав готовність відмежуватися від окупованих територій — якщо не будуть виконуватися Мінські домовленості. Українська формула проста — вибори до місцевих органів влади, відновлення контролю над кордоном — і відновлення економічних зв’язків і соціальних виплат. Російська формула прямо протилежна — почніть платити гроші, а там подивимося.

Не знаю, чи потрібно пояснювати, що велика частина людей, які опинилися на окупованих територіях, схиляються до російського, а не до українського бачення. Тому що їм потрібно отримувати зарплати, пенсії, ходити на роботу, бути впевненими в завтрашньому дні. Хто там контролює кордон, їм зовсім не цікаво. Тому що вони і раніше не помічали ніякої межі, більше того, вона їх швидше дратувала — виникла нізвідки і заважала поїздкам в сусідні міста, до родичів і за покупками. Президент вважає цих людей російськими полоненими. Вони сприймають себе скоріше як заручників ситуації. І те, що їм дійсно не ясно — так це чому російсько-український кордон залишається закритим.

Ідеальний варіант для них: щоб Україна продовжувала платити гроші, ні в що не втручалася, а кордону з Росією не було б. Держава, яка так функціонувала, у них вже була. Це — Радянський Союз.

Неможливість повернутися в цю державу — їхнє найбільше розчарування і найбільша слабкість Путіна. Здається, російський президент так і не зрозумів, в яку країну хотіла б потрапити більшість мешканців Донбасу. Не в Росію, не в Новоросію — в СРСР. А раз Радянський Союз відновити не можна, то рано чи пізно доведеться робити зовсім інший вибір — повертатися в Україну або жити в безпритульному анклаві.

Для того, щоб цей вибір був правильним і чесним, Україна не повинна плекати ілюзію, що можливість повернення Донбасу на російських умовах взагалі існує. А для цього потрібно створювати реальний кордон між вільною частиною території країни і окупованими районами. Звертати сірі схеми. Покладати відповідальність за «полонених» на окупанта.

Тільки тоді все це безумство припиниться.