Чому Данилишину дали політичний притулок?

Віктор Янукович надолужує досвід Леоніда Кучми з випередженням графіку. Перші політичні біженці з України епохи Кучми з’явилися на Заході в 2000-2001-му, на сьомому році його президентства. Ще не минув перший рік Януковича на посаді, як його керівництву було дано нищівну оцінку — політичний притулок у Чехії отримав екс-міністр економіки Богдан Данилишин. Так нинішня українська влада поступово здобуває одіозне визначення – ”режим”.

/a>

Богдан Данилишин звернувся до уряду Чехії з проханням про політичний притулок після арешту в Празі за запитом України в жовтні 2010 року.

З самого початку українська влада подавала дезінформацію про обставини цієї події. Так, Генпрокуратура заявила, що Данилишина, який перебував у розшуку, “взяли” в чеській лікарні. Тоді як сам колишній урядовець стверджував, що добровільно прийшов на зустріч зі слідчими до посольства України в Чехії.

У підсумку, слова Данилишина були підтверджені протоколом затримання екс-міністра, складеним празькою поліцією – його арештували прямо напроти дипломатичної місії України, де поблизу немає жодної лікарні.

29 листопада 2010 року, після відмови суду випустити його під заставу, Данилишин звернувся з проханням про політичний притулок, яке і було задоволено 13 січня.

Рішення щодо Данилишина виніс директор Департаменту з питань надання притулку та міграційної політики Томаш Хайшман.

“УП” мала можливість ознайомитися з текстом рішення Міністерства внутрішніх справ Чеської республіки про надання притулку Богдану Данилишину.

Отже, як сказано в документі, 29 листопада у зв’язку з подачею Данилишиним такого звернення з ним було проведене інтерв’ю в присутності адвоката.

Він повідомив свої побоювання з приводу можливого повернення додому”, — ідеться у постанові МВС Чехії.

Там названо обставини, на які посилався Данилишин під час зустрічі з працівником департаменту притулку Міністерства внутрішніх справ Чехії.

Зокрема, Данилишин сказав, що в Україні він не має жодних гарантій “справедливого розгляду своєї кримінальної справи”, оскільки “нинішній президент України і влада тримають органи юстиції під контролем, і намагаються дискредитувати і криміналізувати всіх представників минулої влади, які на сьогодні перебувають в опозиції”.

Данилишин надав “декілька сотень сторінок матеріалів та власноруч написану оцінки про стан свого здоров’я, неправомірність порушення кримінальної справи, документи про перебіг судового процесу щодо Данилишина за його відсутності в Україні, матеріали стосовно затримання на території Чеської республіки”.

Як сказано в постанові про надання притулку, крім інтерв’ю з Данилишиним, чеська сторона при ухваленні рішення також користувалася “інформацією, яка була зібрана щодо політичної ситуації, безпеки, дотримання прав людини в Україні”.

Зокрема, вони посилаються про звіт Держдепартаменту США про дотримання прав людини в Україні за 2009-й рік, інформацію Міністерства закордонних справ Чехії, доповідь американської організації Freedom House за 2009 рік, а також з повідомлення про сучасну ситуацію в Україні у викладі Чеської Агенції Новин.

Іншими словами, чеський уряд виходив з останніх повідомлень про арешти урядовців Тимошенко, які були накладені на загальну інформацію про корупцію українських судів, небезпеку утримання в українських тюрмах та сучасний стан справ у прокуратурі.

У своєму рішенні на користь Данилишина МВС посилається на чеський закон про надання притулку.

Там передбачено, що захист надається людині, коли відповідний орган влади Чехії встановлює, що іноземець у себе на батьківщині має обґрунтований страх щодо переслідування з боку держави та її керівників, з причин своїх політичних поглядів.

Протягом 2007-2010 років, перебуваючи при владі, Богдан Данилишин однозначно демонстрував свої політичні погляди і принципи, які висловлював публічно і після переходу в опозицію… З огляду на політичну ситуацію в Україні, не можна виключити, що порушена кримінальна справа проти Данилишина є по-суті розплатою за його попередню політичну позицію і діяльність”, — ідеться в рішення МВС Чехії.

Шок у Києві

Надання політичного притулку опозиціонеру – це дикість у сучасній Європі. Це — прямий доказ, що така держава не поділяє принципи ЄС та сповзає в диктатуру.

Що на мові жестів міжнародної політики означає надання політичного притулку, на Банковій добре знає Ганна Герман, яка в 2001-му допомагала перебратися на Захід та отримати там захист Миколі Мельниченку.

Новина про надання притулку Данилишина приголомшила офіційний Київ.

Протягом дня єдиним, хто спромігся виступити з коментарем з боку влади, виявився керівник департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин.

Незрозуміло, як взагалі можна говорити про нібито переслідування за політичну діяльність людини, яка власне ніколи політичною діяльністю не займалася”, — зазначив Волошин.

Насправді, випадково чи ні, але надання притулку Данилишину збіглося з візитом до Києва єврокомісара з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле, який представляє у Єврокомісії саме Чехію.

Під час своїх виступів в Україні Фюле звертав увагу на вибіркове застосування законів в Україні, що має ознаки політичного переслідування.

Я ще раз хочу сказати про необхідність забезпечення того, щоб кримінальне законодавство не використовувалося для політичних цілей і щоб принципи чесного справедливого і незалежного правового процесу повністю дотримувалися”, — сказав Фюле.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи згодний він з оцінкою США, що в Україні використовується “вибіркова юстиція”, аби залякати опозицію, Фюле відповів: “Я поділяю таке враження”.

Що шиють Данилишину?

Кримінальна справа проти Богдана Данилишина була порушена влітку 2010 року за статтею “зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки” (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України).

Ця подія збіглася в часі з виїздом Данилишина до Німеччини – як він стверджує, на лікування.

З самого початку справою екс-міністра економіки займався нинішній перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

Данилишину закидали щонайменше два епізоди.

Перший — що він як міністр економіки підписав лист-погодження на застосування процедури закупівлі у одного учасника робіт з будівництва паркінгу в аеропорту „Бориспіль” на користь компанії “Будівельне управління №813” очікуваною вартістю 449,5 мільйонів гривень.

Другий епізод стосується того, як Данилишин за зверненням Міноборони погодив закупівлю в одного учасника автомобільного бензину А-95, А-76 та дизельного палива на користь ТОВ “Анчар Груп” вартістю 51,8 мільйонів гривень.

Сам Данилишин у своїй статті із вигнання писав, що кримінальна справа проти нього є замовленням:

У моїх діях стосовно держзакупівель у одного учасника може бути склад злочину лише у наступному випадку. Якщо б я, міністр економіки, виходив за межі своїх прав і повноважень, всупереч інтересам служби діяв би на шкоду державі чи громадським інтересам.

Наприклад, якщо б я, Данилишин, отримавши перевірені та завізовані співробітниками департаменту документи на закупівлю у одного учасника, сам власноруч змінив би ціну чи обсяги робіт в бік збільшення, діяв би в інтересах третіх осіб та завдяки таким діям отримав би дивіденди…

Данилишин також нагадав, що в часи уряду Тимошенко Мінекономіки перевіряли Рахункова палата і Контрольно-ревізійне управління, “і чомусь тоді мені особисто ніхто не пред’являв ніяких звинувачень”.

Отримання Данилишиним притулку в Чехії створює нові реалії як для самого екс-міністра, так і для слідства.

Ця подія фактично розвалює порушену проти Данилишина справу, а також виставляє в очах Заходу заступника генпрокурора Рената Кузьміна як людину, що продукує політичне переслідування.

Сергій Лещенко