Янукович – заручник Тимошенко!

Дивлюсь шоу року – Янукович з обличчям Кірєєва проти Тимошенко.

Здається, Юлю Володимирівну хочуть не лише осудити, але ще й заморозити – увесь мокрий від хвилювання суддя з іміджем середньовічного ката ввімкнув кондиціонер – адвокати стоять у пальто. Юля Володимирівна по комп’ютеру переглядає «Українську Правду»…

От, зараз перерва – вона дає щось тіпа прес-конференції: шапку Мономаха не можна вкрасти як ондатрову шапку (хоча, як відомо, шапка Мономаха не має відношення до Мономаха та інших візантійських та давньоруських князів)…

Приємно відчувати себе людиною, на очах якої відбуваються історичні події, які точно залишаться у шкільних підручниках з історії (навіть якщо їх писатиме Табачник).

Бачу п’ять можливих сценаріїв:

  1. ЮВТ посадять на реальний термін (30%).
  2. ЮВТ осудять умовно (або осудять та амністують) (40%).
  3. ЮВТ виправдають та відпустять (5%).
  4. ЮВТ осудять та змінять законодавство (тобто випустять) (10%).
  5. Процес затягнуть на невизначений термін (відправлять на дослідування та ін.) (10%).

Зацікавлені суб’єкти, на чию долю та інтереси впливає рішення суду:

  1. Юля Володимирівна Тимошенко.
  2. БЮТ.
  3. Українська опозиція в цілому.
  4. Янукович Віктор Федорович.
  5. «Колективний Янукович».
  6. ЄС.
  7. Путін, Кремль, Газпром.
  8. Парламентські вибори-2012.
  9. Український народ.

Якби я був Януковичем, вирок був би виправдальним: це не підіймає суттєво рейтинг Тимошенко і рятує Януковича та його режим від можливості катастрофічних сценаріїв.

Найкатастрофічніший сценарій для Януковича (з категорії «Не дай Бог»):

  1. Іноземні спецслужби щось погане роблять з ЮВТ у СІЗО.
  2. Миттєва делегітимізація режиму Януковича – і в світі, і в Україні: його звинувачують у знищенні головного політичного противника.
  3. Стадія керованого хаосу.
  4. Стадія некерованого хаосу.

РЕЗУЛЬТАТ: ЮВТ припиняє існування, Янукович – так само (або тікає з України в невідомому напрямку), Україна припиняє існування в нинішніх кордонах, зростає вірогідність нової локальної або навіть світової війни…

Юля Володимирівна!

Бачу Вас у суді, бачу, що Ви на ай-паді знову читаєте якраз «Українську Правду».

Все це жахливо і дуже неприємно – більшість нормальних людей морально зараз з Вами і бажають Вам мужності та духовних сил.

Але, на жаль, в усьому цьому, що відбувається, винні Ви самі.

Звісно, це не про газ – це про жЫзнь…

Андрій Окара