Інфекція корупції

Ситуація з поширенням «каліфорнійського грипу» в Україні продемонструвала крайню безпорадність влади. Причому, і нинішньої, і вчорашньої, і позавчорашньої.

p_10521_big

В країні не знайшлося навіть достатньої кількості таких дешевих матеріалів, як захисні маски.

Цей простий факт свідчить на користь того, що системи цивільного захисту населення в країні не існує. Хоча на неї щороку виділяються десятки мільйонів.

За офіційними даними, смерті від пневмонії в Україні почали реєструватися з 19 жовтня.

Ще в середу 28 жовтня, посадові особи країни заявляли, що каліфорнійського (свинячого) грипу в Україні не виявлено, що результатів проведених тестів треба чекати з Лондона.

Тим часом, у п’ятницю, 30 жовтня на екстреному засіданні Кабміну в зв’язку з епідемією свинячого (каліфорнійського) грипу Юлія Тимошенко заявила наступне:

«В кожній без виключення області є необхідні лабораторії і необхідна система встановлення правильних діагнозів… Я хотіла б зараз повідомити, що коли у світі тільки розпочалися випадки «каліфорнійського грипу», в той час, коли кожна країна робила відповідні заходи, уряд України також зробив всі необхідні відповідні кроки. В першу чергу, в Україні були в необхідній кількості закуплені всі швидкі тести для з’ясування, яка хвороба у людей, якщо вони відчувають певні симптоми, і такі тести зараз розвозяться в усі лікарні«.

Пізніше в той же день, уже на нараді з обговорення епідемічної ситуації в західному регіоні в Тернополі, Юлія Тимошенко фактично визнала, що ніяких лабораторій, тим більше в кожній області, не існує. Прем’єр заявила, що лише «найближчим часом Україна матиме спеціальні лабораторії для виявлення вірусу грипу А/H1N1«. За її словами, «в цілому їх планується купити 17 штук«.

Наступного дня прем’єр-міністр заявила, що треба купити до 1 січня вже 37 лабораторій. Ця непослідовність заяв, очевидно, свідчить про те, що Уряд не володів достовірною інформацією, або володів нею і не видавав її.

Станом на початок жовтня в Україні було зафіксовано лише 2 випадки «каліфорнійського грипу». У той самий час, наприклад, у Польщі кількість офіційно зафіксованих хворих пішла на сотні, а в Росії — на тисячі. Це виглядало дивно, як свідчення спотворення картини в Україні через відсутність реальної статистики й контролю.

Невже урядові щось заважало закупити кілька лабораторій за півроку, щоб хоча б своєчасно діагностувати хворобу? Заяви про те, що хтось комусь заважав — не інакше як чергова спроба зняти відповідальність.

Адже уряд, навіть попри всі перешкоди й заборони, провів конкурс з продажу Одеського Припортового заводу, коли це було в його інтересах.

Адже вчасно поставлений діагноз — надважлива річ у протидії таким ситуаціям.

Цікаво, у якому звіті відзначені нібито наявні в Україні лабораторії, про які говорила прем’єр? А якщо вони справді є, але не працюють, тоді виникає інше питання: а в кого залишився «відкат»? До речі, про «швидкі тести», про які говорила прем’єр-міністр, теж з’явилася цікава інформація.

Не так давно, після численних переконань, що криза нас не зачепить, країна раптово опинилася на дні економічної кризи. Тепер те саме відбулося з ситуацією з «каліфорнійським» грипом. Тим часом, уряди Європи без галасу проводили розпочаті майже півроку тому протиепідеміологічні заходи.

Уряди Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн, які вже допомагають Україні, виявилися більш підготовленими до боротьби зі «свинячим грипом», ніж уряд України.

І тому особисті зустрічі провідними чиновниками літаків з іноземною допомогою виглядає як розписка у власній безпорадності. Україна значно краще виглядає, ніж зараз, коли сама допомагала іншим, як було цього року, коли Україна надіслала зерно Ефіопії.

Нині українське суспільство побачило рівень ставлення з боку можновладців до себе, до свого головного інтересу, яким є невід’ємне право на життя.

Ще один висновок з останніх подій: суспільство далеко не завжди має рацію. За даними соцопитування Інституту Горшеніна, тиждень тому половина населення вважала, що в країні епідемія «свинячого грипу» не можлива. Це свідчення того, яким безтурботним буває суспільство.

Тому завдання еліти — робити для своєї країни все потрібне, не зважаючи на те, що, воно, може, навіть не є популярним. Саме для цього країна вчить і забезпечує еліту, дає їй можливість отримувати й осмислювати інформацію. Усе це дано їй зовсім не для того, щоб у вирішенні життєво важливих питань ця еліта кивала на думку «електорату».

Нарешті, найголовніше. Медицина в Україні була й залишається однією з найбільш корумпованих сфер. І справа далеко не в дільничних лікарях.

Бізнесмени відкрито діляться даними про хабарі, які вони носили в Мінохорони здоров’я. На посади в системі призначаються за принципом освоєння «грошової жили», і це політики визнають прямим текстом. Так, в коаліційній угоді ПР та БЮТ, за даними «коаліціантів», було закладено пункт, що сторони не використовують посади для доїння бюджету. Отже, без цього пункту все було можна.

Що цікаво, це майже нікого не шокує. Хоча, витягувати з кишені у бабусь та інших хворих копійки, зібрані на ліки — річ остання, навряд чи шляхетна навіть для бандитів.

У ситуації, звичайно, винен не лише цей склад Уряду. Свого часу відомий регіонал Борис Колесніков тричі назвав «казнокрадом» і не отримав публічної відповіді з боку іншого діяча своєї ж фракції, який в уряді Януковича опікувався в тому числі й медичними питаннями.

Доки від наслідків браку грошей в медицині (тобто, від хабарництва) тихо помирали бабусі та інші бідарі, які не могли заплатити собі лікування, це ніби й мало кого зачіпало. «Крали і будуть красти» — ось стандартний погляд на речі значної частини суспільства і більшості еліти. Сьогодні, коли значна частина суспільства стурбована, що вірус може дійти й до них, є можливість здоровіше поглянути на ці речі.

Ця ситуація дає суспільству шанс зрозуміти: компроміс з корупцією — це шлях у нікуди.

В історії наших сусідів, як і у власній, є цікаві й повчальні сторінки. У VII-VIIІ ст. предки українців потерпали від набігів аварів — народу, що відзначалися великим зростом, силою і войовничістю. Але раптом Аварської держави не стало — немов корова язиком злизала. Це призвело до виникнення в Україні вислову: «згинули, яко обри (авари)», тобто без видимих причн і сліду.

Володар Болгарського царства Крум, бажаючи дізнатися причини, чому загинула така потужна держава, упіймав кілька полонених аварів. Головними причинами розкладу й загибелі держави вони назвали хабарництво, інтриги, пияцтво й зростання соціальної нерівності. Шокований розповіддю, щоб зупинити розвиток цих вад у Болгарії, володар видав перші болгарські закони та наказав вирубати в Болгарії виноградники. Майже триста років по цьому світова історія оберталася навколо молодої Болгарської держави та її протистояння на рівних з Візантією.

Нам треба негайно вчинити, як цей болгарин. Як в результаті відсутності діагностичних лабораторій кров відійшла в легені загиблих від «свинячого грипу», так щодня через корупцію кров виходить із країни. Transparency International визнала українську корупцію найбільшою серед «нових незалежних держав».

Більшість нинішніх проблем України, в тому числі й глибина економічного падіння, пояснюється саме корупцією, що з латини перекладається як «гниття».

Україні потрібне тотальне винищення корупції. Якщо це завдання за означенням не може стати порядком денним для політиків, більшість яких заплуталися в «пуху» на власній «морді», це має стати порядком денним для суспільства. Це — завдання №1 для народу, який не має ані надлишку людей, ані надлишку грошей. Щоб не сталося, як з аварами.

Олександр Палій