Тепер маємо Миздолая

На зміну Миздобулу синьою регіональною хвилею до нашого берега прибило «реформатора» нової (старосовкової) доби. А ми люди звичні, бо ще моя бабуся казала: з нашим щастям що може до нашого берега прибити? Правильно! Пам’ятаєте? Як не теє, то теє, тобто тріску. Не хочу поганих слів вживати з нагоди свята.

Запрошення на урочистості на НАШ майдан поширювали через організації. Лежать і в мене, але ми й самі не пішли, і нікому не віддали. Не хотіли бути масовкою за спиною сучасного партгоспактиву у ВІП-секторі. Не знаю, хто там стояв і радісно махав прапорцями за спинами вгодованих сановних піджаків зі схрещеними під черевцями пещеними ручками. Може, і справді щирі прихильники правлячої кліки, може, автобусами привезли земляків Сонцесяйного.

Брати участь у цій бутафорії — себе не поважати. Серед ВІПів майже ніхто не співав гімн, навіть про людське око рота не розтуляв, камера вихопила тільки старого Омелю, він чи не єдиний руку до серця приклав. Склалося враження, що для більшості членів цього дійства — це чергова формальність з необхідною зовнішньою атрибутикою, позбавленою будь-якого глибинного змісту, так, мовляв, треба — і прапор під звуки гімну піднімати, а так званий відеорепортаж по УТ-1 з усіх міст України тільки посилив це враження.

А промова? Абсолютно «правильні фрази». Хіба що, як данина прийдешнім виборам у місцеві Ради обіцянка — посил своєму електорату: «Ми за волею народу змінимо курс попередньої помаранчовиї влади на протилежний» (цитую вільно, але зміст такий). За побажаннями якого народу? Того, що за пляшку горілки звозили на Майдан для інсценованих «масових виступів»?

«Ми реформуємо, ми змінимо, ми здолаємо» («сказочница» ГГ славно постаралася). Гладенько читав наш Ігнорант, а їхній начебто гарант по «бамажке», але природа свoє взяла, навіть без відриву від тексту спіткнувся (артикуляція, мля і «мова» какая-то нерусская). «Ми усподаткували» (мабуть, у тексті було «успадкували» (ні, не славне минуле наших предків), а «розруху» від попередньої влади. А обмовка просто за Фрейдом — бо ж податковий кодекс вони читали і правки вносили.

Особливо «умилил» пасаж про погляд на майбутню систему влади в Україні. Червоною ниткою проходить: «хачу быть царь!«.

Коротше, «Всіхпочуй», а нині «Миздолай» вітає вас усіх зі святом незалежності — незалежності влади від народу. Вони вже за кілька кроків від остаточної незалежності.

Рinocolada